Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

суперечка про слова

  • 1 logomachy

    n
    1) суперечка про слова; словесне сперечання
    2) амер. гра в слова
    * * *
    n
    1) довгі дебати; дискусія; суперечка про слова
    2) aмep. гра в слова

    English-Ukrainian dictionary > logomachy

  • 2 verbal

    1. n грам.
    безособова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)
    2. adj
    1) словесний

    verbal error — помилка у вживанні слова, лексична помилка

    2) мовний
    3) усний

    verbal order — військ. усний наказ

    4) буквальний, дослівний
    5) що обмежується словами; показний
    6) дієслівний; віддієслівний
    7) дипл. вербальний
    * * *
    I n.
    1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)
    2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)
    II
    який (що) стосується слів, словесний; verbal subtletіes /nіcetіes/ відтінки /нюанси/ значень слів; verbal correctіons заміна окремих слів ( у тексті); виправлення формулювань, редакційні виправлення; verbal felіcіtіes вдалий вибір слів; verbal dіspute суперечка про слова; verbal crіtіc педант, буквоїд; людина, що чіпляється до слів; який (що) стосується мови; verbal expressіon мовне вираження
    2)
    усний, словесний; verbal contract [order] словесний контракт [замовлення]; verbal agreement юр. усна угода; угода не у формі документа за печаткою; verbal process юр. усне виробництво ( у суді) [див. тж. 3]; verbal order військ. усний наказ; verbal duel словесна перепалка; verbal dіarrhea сл. сл. балакучість, просторікування
    3)
    буквальний, дослівний; verbal translatіon буквальний /дослівний/ переклад; verbal accuracy точна передача кожного слова; verbal constructіon юр. буквальне тлумачення; verbal process юр. протокол [див. тж. 2]
    4)
    який (що) обмежується словами; показний; verbal opposіtіon показний опір; verbal protest протест на словах; hіs sympathy was purely verbal його співчуття далі слів не пішло
    5)
    лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово
    6)
    дип. вербальний; verbal note вербальна нота * verbal announcement механічний голос на автоматичній телефонній станції

    English-Ukrainian dictionary > verbal

  • 3 verbal

    I n.
    1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)
    2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)
    II
    який (що) стосується слів, словесний; verbal subtletіes /nіcetіes/ відтінки /нюанси/ значень слів; verbal correctіons заміна окремих слів ( у тексті); виправлення формулювань, редакційні виправлення; verbal felіcіtіes вдалий вибір слів; verbal dіspute суперечка про слова; verbal crіtіc педант, буквоїд; людина, що чіпляється до слів; який (що) стосується мови; verbal expressіon мовне вираження
    2)
    усний, словесний; verbal contract [order] словесний контракт [замовлення]; verbal agreement юр. усна угода; угода не у формі документа за печаткою; verbal process юр. усне виробництво ( у суді) [див. тж. 3]; verbal order військ. усний наказ; verbal duel словесна перепалка; verbal dіarrhea сл. сл. балакучість, просторікування
    3)
    буквальний, дослівний; verbal translatіon буквальний /дослівний/ переклад; verbal accuracy точна передача кожного слова; verbal constructіon юр. буквальне тлумачення; verbal process юр. протокол [див. тж. 2]
    4)
    який (що) обмежується словами; показний; verbal opposіtіon показний опір; verbal protest протест на словах; hіs sympathy was purely verbal його співчуття далі слів не пішло
    5)
    лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово
    6)
    дип. вербальний; verbal note вербальна нота * verbal announcement механічний голос на автоматичній телефонній станції

    English-Ukrainian dictionary > verbal

  • 4 logomachy

    n
    1) довгі дебати; дискусія; суперечка про слова
    2) aмep. гра в слова

    English-Ukrainian dictionary > logomachy

  • 5 verbal

    adj
    2. мовний, вербальний
    4. буквальний, дослівний
    - verbal agreement
    - verbal alteration зміна редакційного характеру; заміна окремих слів (в тексті)
    - verbal communication усне повідомлення
    - verbal contract
    - verbal difficulties труднощі, спричинені неточністю формулювання/ двозначністю
    - verbal duel словесна перепалка, словесний двобій
    - verbal niceties відтінки/ нюанси значення слів
    - verbal note вербальна/ усна нота
    - verbal subtleties відтінки/ нюанси значення слів

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > verbal

  • 6 Спіноза, Бенедикт

    Спіноза, Бенедикт (Барух) (1632, Амстердам - 1677) - нідерл. філософ-пантеїст. Походив із родини купця, продовжив справу батька після його смерті В. наслідок розходження з релігією С. було вигнано з євр. общини Амстердама по звинуваченню в атеїзмі, після чого він жив у с. Регенсбург (поблизу Гааги), в яку переселився біля 1670 р., а на життя заробляв шліфуванням лінз. Його вчення - критична переробка філософії Декарта і розбудова нової системи поглядів. У Декарта фізика і метафізика відокремлені - перша має матеріалістичний характер, друга - ідеалістичний. С. об'єднує їх через об'єднання природи і Бога, внаслідок чого останній - носій не лише мислення, а й тілесності, а всі предмети природи, хоча і різною мірою, живі, одушевлені. Головне поняття, що поєднує Бога і природу, - субстанція. Бог, або субстанція, що складається з безлічі атрибутів (невід'ємних властивостей), з яких кожний виражає вічну і безконечну сутність, існує необхідно - це вихідна теза С. З цих атрибутів ми знаємо два - протяжність і мислення. Висунення саме їх пояснюється розвитком механіки і математики, зростанням ролі наукового пізнання на той час. Бог і природа єдині, але не тотожні: Бог - це іманентна, внутрішня, а не трансцендентна причина всіх речей. Все знаходиться в Богові і в ньому рухається. Природа - це "всі речі", або "все", а субстанція - єдність і необхідність існування в ній. Атрибути Бога - одночасно і атрибути природи. Вони були виділені ще Декартом як властивості двох незалежних субстанцій - тілесної і мислячої. Згідно зі С., існує тільки одна субстанція, бо він, на відміну від Декарта, дуаліста, - моніст. У дійсності не існує нічого випадкового, а лише єдине і необхідне, які складають дві головні риси субстанції. Вони ж є підставами для систематичного впорядкування знання, бо дозволяють дедуктивним шляхом вивести всю систему світу. Такий шлях наявний в математиці, і С. переносить "геометричний метод" в філософію, яким викладає головні свої твори Ц. им пояснюється та обставина, що С. свідомо розробив величну систему задовго до "героїчної епохи філософії в Німеччині" (Маркс), коли мислителі почали будувати подібні системи. Метою С. було - осягнути загальний природний порядок, частину котрого становить людина. Стисло його закони викладені в "Короткому трактаті про Бога, людину та її щастя" (1658 - 1660), розгорнуто - в п'яти розділах головного твору "Етика" (1677), самі назви яких являють її зміст: про Бога; про природу і походження душі; про походження і природу афектів (пристрастей); про людське рабство, або про силу афектів; про могутність розуму, або про людську свободу. В цілому це - метафізика, антропологія і теорія пізнання, остання як засіб для досягнення щастя людини. Звільнення від афектів передбачає свободу думки і слова, а також сприятливий для цього суспільний лад. їм суперечили офіційна релігія і соціально-політичні відносини, які вона обслуговувала. Вони обидві виключали або обмежували свободу мислення. Звідси критика Біблії і тяжіння С. до республіканського суспільного ладу. Релігію, засновану на канонічному тлумаченні "Святого Письма", він називав марновірством і наголошував: між релігією і марновірством існує та головна відмінність, що перша своєю підставою має мудрість, а друге - неосвіченість (невігластво). Тому вчення С. філософсько-релігійне. Бейль визначав його як систему атеїзму; вона і є такою, порівняно з ортодоксальною релігією, але не сама по собі. С. доводив, що з найвищого роду пізнання - інтелектуальної інтуїції - необхідно виникає пізнавальна любов до Бога, яка є найвище благо. Багатогранністю системи С. пояснюється її вплив на подальшу історію думки, особливо на нім. мислителів від Лессинга до Фоєрбаха. Перший навіть вважав, що немає ніякої філософії поза філософією С., а останній називав його Моїсеєм новітніх свободних мислителів. Вплив ішов саме через ідеї про єдність усього існуючого. С. так і сприймали: "все - єдине" (Лессинг); "Бог і матерія єдині", "Бог це - все у всьому" (Едельман); "все, що є, єдине, і більше нічого немає" (Ліхтенберг); єдині мислення, відчуття і матерія (Гердер); Гете знайшов у С. самого себе і водночас найкращу опору для себе. Показовою стала "суперечка про пантеїзм" С. наприкін. XVIII ст. в Німеччині, в якій взяли участь і виявили себе прибічниками або супротивниками культурні діячі різних напрямів. Од того часу і до сьогодення ця суперечка не згасає вже не тільки в Німеччині. Складна структура вчення С. робить її привабливою для багатьох течій думки - релігійних і атеїстичних, матеріалістичних та ідеалістичних. Всі вони прагнуть використати його у своїх інтересах.
    [br]
    Осн. тв.: "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя" (1660); "Богословсько-політичний трактат" (1670); "Етика" (1677).
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > Спіноза, Бенедикт

  • 7 продолжение

    продовження, протяг, дальший тяг (-гу), провадження чого. [Продовження роду. Нове українське письменство було дальшим протягом того літературного процесу, що в головах у себе має тисячолітню традицію (Єфр.). Дальший протяг національної суперечки (Грінч.). У камері, що була мов-би протягом коридору (Корол.). Застиглі погляди й загадкові слова здавались мені дальшим тягом якогось недоладнього сна (Корол.)]. -жение работы - продов-ження праці, провадження при ці далі, -же ниє отпуска, срока, перемирил - продовження відпустки, терміну, замирення. -жение линии - продовження лінії. -жение разговора - продовження розмови, провадження далі розмови. -жение войны - продовження війни, (состояние) тривання війни. -жение впереди, в следующем номере, следует - далі буде. Дальнейшее -жение - дальше продовження, дальший протяг. В -жение (в течение) чего - протягом, на (в) протязі, впродовж, встяж чого (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолжение. [Коли-б можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом (Чуб.). Палка суперечка про календар не вгасає через цілий XVII в. (Н. Р.). Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. В -жение времени - протягом, встяж часу. В -жение нескольких веков - протягом (на протязі) кількох віків, через кілька віків. В -жение пяти часов - протягом п'ятьох годин или п'ять, годин. В -жение целого дня - на протязі цілого дня, через цілий (увесь) день или цілий (увесь) день. Он работал в -жение всего лета - він працював усе літо, через усе літо, протягом цілого літа. Во всё -жение этого процесса, этой зимы - на всьому протязі цього процесу, цієї зими, через увесь процес, через усю зиму или усю зиму. На -жении - см. Протяжение.
    * * *
    продо́вження

    Русско-украинский словарь > продолжение

  • 8 word

    1. n
    1) слово

    in a word, in one word — одним словом, коротше кажучи

    to a word, word for word — дослівно; слово в слово

    not a word! — розм. нічичирк!, ні слова!

    2) часто pl мова, розмова; слова

    to put (to get) in a word — закинути слово; устрявати в розмову

    3) pl сварка, суперечка, лайка
    4) зауваження, порада
    5) тільки sing звістка, повідомлення

    to receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше

    6) тільки sing обіцянка, запевнення

    to give (to pawn, to pledge) one's word — дати (чесне) слово

    take my word for it — розм. запевняю вас, повірте мені

    7) тільки sing наказ, розпорядження

    to give the word — (від)дати розпорядження (наказ)

    word to be passed! — військ., мор. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    8) пароль, перепустка; гасло
    9) прислів'я; сентенція, вислів
    10) чутка, поговір
    11) рел. (the W.) слово господнє (тж W. of God. God's W.)

    to preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)

    12) pl муз., театр. текст, слова (пісні, ролі); лібрето (опери)
    13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)
    14) мат. елемент інформації

    ◊ word stress — словесний наголос

    ◊ big words — хвастощі

    ◊ to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане

    ◊ fair words — компліменти

    ◊ upon my word — даю чесне слово

    ◊ my word upon it! — слово честі!

    2. v
    1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати
    2) говорити, розмовляти; висловлюватися
    3) умовляти
    * * *
    I n

    primary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово

    tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним

    2) pl мова, розмова, слова

    to have a word with smb — поговорити с ким-н.

    to take (up) the word — заговорити; перебити (кого-н.)

    to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами

    to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки

    to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову

    I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність

    a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш

    "A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)

    3) суперечка, сварка

    high /hard/ words — розмова на підвищених тонах

    they had words, words passed between them — вони посварилися

    4) зауваження, порада

    a word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада

    a word in smb 's ear — натяк

    5) тк.; sing вісті; повідомлення

    to receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше

    please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії

    6) тк.; sing обіцянка, завірення

    to give one's word — дати слово; обіцяти

    to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово

    to take smb at his word — повірити кому-н. на слово

    take my word for it — запевняю вас, повірте мені

    7) рекомендація, порада

    to say /to put in/ a good word for smb — хвалити або відстоювати кого-н.; замовити за кого-л слівце

    to give smb one's good word — рекомендувати кого-н. ( на посаду)

    8) тк.; sing наказ

    word of command — вiйcьк. команда

    to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    9) пароль, пропуск
    10) прислів'я, приказка
    11) чутка, поголоска
    12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство
    13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)
    14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)
    15) обч. слово; код; кодова група; група символів
    16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)
    ••

    for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово

    by word of mouth — на словах, усно

    in a /one/ word — одним словом, короче кажучи

    in other words — іншими словами, інакше кажучи

    not a word! — ні слова, ні чичирк!

    a play on /upon/ words — гра слів, каламбур

    upon /on/ my word — ( даю) чесне слово

    in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...

    in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто

    on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу

    to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.

    conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису

    to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане

    fair /good/ words — компліменти

    fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті

    the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення

    the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене

    not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.

    to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено

    a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш

    words are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово

    II v
    виражати словами; підбирати слова, вирази; формулювати

    I should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше

    English-Ukrainian dictionary > word

  • 9 word

    I n

    primary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово

    tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним

    2) pl мова, розмова, слова

    to have a word with smb — поговорити с ким-н.

    to take (up) the word — заговорити; перебити (кого-н.)

    to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами

    to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки

    to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову

    I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність

    a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш

    "A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)

    3) суперечка, сварка

    high /hard/ words — розмова на підвищених тонах

    they had words, words passed between them — вони посварилися

    4) зауваження, порада

    a word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада

    a word in smb 's ear — натяк

    5) тк.; sing вісті; повідомлення

    to receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше

    please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії

    6) тк.; sing обіцянка, завірення

    to give one's word — дати слово; обіцяти

    to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово

    to take smb at his word — повірити кому-н. на слово

    take my word for it — запевняю вас, повірте мені

    7) рекомендація, порада

    to say /to put in/ a good word for smb — хвалити або відстоювати кого-н.; замовити за кого-л слівце

    to give smb one's good word — рекомендувати кого-н. ( на посаду)

    8) тк.; sing наказ

    word of command — вiйcьк. команда

    to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    9) пароль, пропуск
    10) прислів'я, приказка
    11) чутка, поголоска
    12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство
    13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)
    14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)
    15) обч. слово; код; кодова група; група символів
    16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)
    ••

    for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово

    by word of mouth — на словах, усно

    in a /one/ word — одним словом, короче кажучи

    in other words — іншими словами, інакше кажучи

    not a word! — ні слова, ні чичирк!

    a play on /upon/ words — гра слів, каламбур

    upon /on/ my word — ( даю) чесне слово

    in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...

    in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто

    on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу

    to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.

    conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису

    to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане

    fair /good/ words — компліменти

    fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті

    the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення

    the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене

    not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.

    to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено

    a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш

    words are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово

    II v
    виражати словами; підбирати слова, вирази; формулювати

    I should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше

    English-Ukrainian dictionary > word

  • 10 кініки

    КІНІКИ (кінічна школа) - найвпливовіша (не рахуючи Академії) з сократичних шкіл, що виникла на початку IV ст. до н. е. Школа отримала назву кінічної або від грецьк. слова "пес", або від назви гімнасію "Кіносарг", де навчав Антисфен - засновник школи та учень Сократа. Інші представники кінічної школи - Кратет, Метрокл, Меланіпп, Біон, Керкид, Діон Хрисостомтаін. Найвидатніша постать і уособлення кінізму - Діоген Синопський. Як ідейна течія кінізм проіснував до кінця античного світу, що засвідчує на поч. V ст, н. е. Августин. К. відкидали значення теоретичної думки, визнаючи лише практичну філософію, яка задовольняє потреби людського життя. Зайве порушувати питання про сутність речей. Усе слід сприймати таким, яким воно є у безпосередній даності досвіду. Це означає знати речі у їх власному змісті, без того, що додає абстрактне мислення і людське встановлення. Головний принцип кінічного вчення - жити у відповідності до вимог природи, нехтуючи вимогами соціальності як хибними та ілюзорними. Всі життєві зусилля спрямовуються максимою "ні в чому не мати потреби". Звідси випливає відмова від цінностей і принад, що володіють людиною у суспільстві, а також ідеал самовладання, силою якого людина підпорядковує власне прагнення до насолоди. Найперше благо людини - це свобода, яка досягається через "слідування природі", вимоги якої засвідчує неупереджений розум. Зразком для наслідування в кінізмі став Геракл, антигероєм - Александр Македонський. К. створили перше філософське обґрунтування "практики спрощення", тобто відмови від культурних надбань в ім'я позакультурних (висхідних, природних) засад життя. Унаочненням кінічної позиції стала поведінка представників школи, передусім Діогена, відомого асоціальним способом життя і багатьма вчинками, в яких безкомпромісно і відважно відкидалися всі культурні умовності. Через це ще в античності існувала суперечка, як слід розуміти кінізм: як філософську позицію чи просто як особливий спосіб життя? Кінічне вчення справило значний вплив на формування християнської етики, зокрема на Тертуліана.
    С. Пролеєв

    Філософський енциклопедичний словник > кініки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»